Історики-краєзнавці
Особливості організації археологічних розкопок та розкопок військових поховань під час проведення туристсько-краєзнавчих експедицій
(Методичні рекомендації)
Автор: Шевченко Валерій Володимирович керівник гуртків Яготинського БДЮТ
ВСТУП
Археологія – один з найзахопливіших різновидів людського пізнання, де дослідники зустрічаються обличчям до обличчя з далеким минулим, воно викликає у дітей велику зацікавленість.
Археологічні джерела в силу їх наочності, відчутності і, разом з тим, загадковості, оповиті ореолом пригод, подорожей, пошуків, можуть стати основним засобом пробудження у школярів інтересу і любові до історичного минулого свого народу, виховання патріотизму.
На даний час дуже популярна є археологічна та пошукова діяльність, що проводиться шляхом розкопок, адже земля зберігає багато таємниць не тільки стародавньої історії, а й загиблих та зниклих безвісти учасників бойових дій ХХ сторіччя на території України.
До тих місць, де відбуваються археологічні та пошукові роботи, приходить багато людей, щоб знайомитися із знаряддями праці стародавніх людей, з предметами їх домашнього вжитку, з творами мистецтва, з їх житлами.
І часто першими, хто дізнається про розпочаті розкопки, є школярі.
Не задовольняючись тільки спостереженнями за роботою археологів, учні самі беруться до роботи, допомагаючи археологічній експедиції у виконанні тих чи інших завдань.
Даний посібник ознайомить керівників гуртків, вчителів із етапами пошукових робіт та допоможе здійснити огляд правової бази цієї діяльності.
Завдання методичних рекомендацій – активізація пошукової діяльності учнівської молоді, виховання дбайливого ставлення до пам’яток історії та культури, задоволення потреб учнів у пізнанні свого рідного краю.
Відомо, що школярі під керівництвом учителів зробили чимало цінних знахідок, вказали місцезнаходження багатьох дуже важливих для науки стоянок, селищ, городищ, могил.
На жаль, в шкільних програмах з історії темам, пов’язаним з археологією, відведено лише кілька уроків, в результаті чого вчителеві важко зацікавити учнів цією галуззю історичної науки, викликати бажання вивчати археологію.
Тому особливо важливим є вивчення археологічних пам’яток, на які так багата Київщина, під час уроків з “Київщинознавства” та в позаурочний час.
При цьому конче необхідно глибоко продумати методику уроків, присвячених археології, знайти такі форми проведення занять, які б зацікавили школярів, захопили б їх.
Треба уникати шаблону, прагнути до урізноманітнення уроків.
На них доцільно запрошувати спеціалістів: вчених, працівників музеїв, місцевих краєзнавців або студентів старших курсів. Інколи заняття можна проводити безпосередньо в музеях або під час недалеких археологічних експедицій.
На уроках, заняттях гуртків слід демонструвати наукові та документальні кіно, відео, слайдофільми, пов’язані з темами курсу “Київщинознавство”. Вже створено досить багато короткометражних фільмів, зокрема з циклу “Невідома Україна”, які із захопленням дивляться юні історики і археологи.
Одним із основних елементів підготовки до занять з археології рідного краю є виготовлення самими учнями ілюстративних матеріалів: карт, фоторепродукцій з книг, малюнків та муляжів археологічних пам’яток.
Пожвавлює роботу організація конкурсів на кращу фотографію абомалюнок, зроблений за тематикою даного заняття, виставок, “преміювання” тих, що старанно працювали, виявили творчу думку.
З ілюстрацій поступово створюватимуться фонди допоміжних матеріалів для школи, які вчитель використовуватиме на уроках “Київщинознавства”, історії, занять туристсько-краєзнавчого гуртка.
Частина цих матеріалів може бути використана для краєзнавчого музею або методичного кабінету школи, ПНЗ створення яких набуло значного поширення в школах України
Там, де це можливо, слід користуватися мультимедійною системою для показу слайдів.
Для ілюстрування доповідей дуже корисно створювати власні археологічні збірки.
Велике значення для засвоєння знань з археології має художня література, яку з успіхом використовують керівники гуртків.
Необхідно звернути увагу вчителів-істориків і школярів на те, що їх патріотичний обов’язок – дбати про охорону пам’яток свого краю.
Під час шкільних походів, археологічних досліджень треба уникати будь-яких дій на стоянках, поселеннях, городищах , могильниках, курганах і т.д., які можуть завдати їм шкоди.
Треба мати на увазі, що некваліфіковані розкопки псують пам’ятки.
Усі повинні знати, що у діючому тепер законодавстві всі пам’ятки культури, які мають наукове, історичне або художнє значення, є недоторканою всенародною власністю і знаходяться під охороною держави.
Держава охороняє такі пам’ятки археології: стародавні кургани, городища, залишки стародавніх стоянок і поселень, руїни стародавніх міст, земляні вали, рови сліди зрошувальних каналів і шляхів, стародавні кладовища, могильники, могили, стародавні надмогильні споруди і т.д. (Додаток 1).
Якщо у керівників у процесі роботи гуртків виникають ті чи інші питання, з’ясувати їх можна, звернувшись особисто або листовно до найближчого історичного або краєзнавчого музею, до Інституту археології Академії наук України, до Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Дані методичні рекомендації стануть у нагоді керівникам гуртків туристсько-краєзнавчого напряму,вчителям історії, краєзнавцям та всім небайдужим до збереження історичних пам’яток нашої держави.
Етапи організації археологічної експедиції
Для вихованців, учнів, слухачів найважливішим аспектом польової археологічної експедиції є усвідомлення необхідності набуття практичного досвіду ведення власних археологічних досліджень.
Для цього вони мають зрозуміти методологічну специфіку польової археології.
Гуртківці повинні засвоїти чіткі методичні рекомендації щодо ведення археологічних розвідок, обстеження відомих пам’яток, виміри і фіксацію пам’яток, що видніються на поверхні тощо.
1. Опис археологічної пам’ятки проводиться в польових умовах і включає в себе:
- Назву (вид) пам’ятки, топографію та місце розташування, стан поверхні;
- Історичні відомості про пам’ятку, її юридичний статус (землекористувач), сучасний стан використання;
- Окомірний (при наявності – геодезичний) план пам’ятки із загальними розмірами та орієнтацією, характерними елементами рельєфу (М 1:500, 1:1000);
- Опис підйомного археологічного матеріалу, фотофіксація;
- Датування та інтерпретація пам’ятки.
2. Основні принципи стаціонарних археологічних досліджень:
- Пам’ятка повинна досліджуватися з максимальною скрупульозністю, яка забезпечує її найповніше вивчення;
- Зняття культурного шару проводиться за методикою, визначеною керівництвом практики;
- У досліджуваному культурному шарі фіксуються контури археологічних об’єктів (житлових та господарських споруд, поховань, окремі археологічні знахідки);
- При розкопках багатошарової пам’ятки детально фіксуються стратиграфічні шари бровок; наступне заглиблення можливе лише після детального вивчення верхніх шарів по всій площі, з вичерпною фіксацією всіх виявлених артефактів;
- Дослідження культурних шарів проводиться до материка, окрім випадків, обумовлених завданнями розкопок чи потребою збереження особливо цінних археологічних об’єктів, зокрема решток архітектурних споруд;
- В ході дослідження проводиться поетапна графічна, фото-, відеофіксація та запис у польовому щоденнику. Плани та перетини виконуються у масштабі 1:20, 1:25, 1:40, 1:50 в залежності від площі досліджень та характеру пам’ятки;
- Після завершення досліджень проводиться консервація розкопу консерваційними матеріалами та земляними викидами, причому бажано провести повну рекультивацію розкопаної ділянки.
Гуртківці, після участі в експедиції, повинні володіти знаннями та навиками ведення елементарних польових археологічних досліджень.
Пошук та ексгумація зниклих безвісти захисників Вітчизни
Методи та прийоми пошукової роботи визначаються її цільовою направленістю та застосовуються на знаннях та досвіді кожного її учасника.
На сьогодні публікації з узагальнення досвіду пошукової роботи практично відсутні.
Не здійснювалась також відпрацьовка єдиних критеріїв проведення пошукової роботи. Пошуковці в своїй діяльності зіштовхуються з різноманітними проблемами та вимушені вирішувати їх кожен по-своєму.
Пошук загиблих та зниклих безвісти повинен включати в себе всі необхідні заходи.
Виключення любого з них призводить не до виявлення імен та увічненню пам’яті, а до безнадійної втрати імен та доль, які вже неможливо буде встановити.
Пошук останків безвісти зниклих та непохованих або виникаюча за різних причин необхідність перепоховання загиблих повинні супроводжуватись комплексом визначених заходів у відповідності з вимогами по їх здійсненню.
Перш за все, це почесне поховання людей, що загинули при виконанні свого військового обов’язку.
В умовах ведення бойових дій мали місце випадки непідтвердженого факту загибелі військовослужбовців, загиблі вважалися безвісти зниклими.
Тому виникає необхідність встановлення імен та з’ясування долей загиблих, обставин їх загибелі, проведення переобліку за архівними документами в зв’язку з виявленням нових даних та передачі інформації родичам, а також підтримання в порядку поховань загиблих.
Будь-які дії з пошуку повинні доводитися до логічного закінчення.
Пошуком не повинен займатися той, хто не усвідомив відповідальності його значення та непідготовлений до благородної, але нелегкої та дуже відповідальної діяльності.
Ексгумація непохованих останків
Робота з непохованими останками має свою специфіку.
Кістяні останки залягають на глибині 5 – 30 сантиметрів.
Дуже часто останки однієї людини можуть знаходитись на площі в декілька квадратних метрів – як наслідок бойових дій та результат розтягування дикими тваринами та корінням дерев.
Необхідно ретельне обстеження ділянок, що прилягають до місць виявлення останків.
При виявленні останків, для визначення кордонів їх розташування необхідно зняти верхній шар ґрунту (дерн).
Після визначення кордонів, знімається ґрунт на глибину залягання останків.
Краще всього ґрунт знімати невеликими фрагментами так в ньому та під ним можуть знаходитись кістяні останки та підйомний матеріал.
В процесі роботи ґрунт постійно просіюється вручну та перекидається на обстежені ділянки розкопу.
Тільки після зняття верхнього шару та повного оголення кістяних останків і належної їх фіксації у записах, малюнку, фотознімку проводиться їх вилучення. (Додатки 2-4).
Перепоховання останків
Після ексгумації та оформлення протоколів і актів, у котрих фіксуються результати, останки укладаються в контейнер (труна, поліетиленовий мішок, картонна коробка і т.д.).
Контейнер добре закривається, опечатується та на ньому проставляється номер, котрий заноситься до протоколу.
Якщо на розкопі нема можливості одразу скласти протокол ексгумації, то оформляється його чорновий варіант або робиться запис у журналі розкопок.
Для поховання останків необхідно забезпечити повне оформлення документів ексгумації.
Поховання останків загиблих захисників Вітчизни, виявлених в ході пошукової роботи, організовується через місцеві органи влади і управління з відданням військових почестей.
Організоване поховання необхідно зареєструвати через військовий комісаріат та органи місцевої влади і управління. Перенесені поховання також підлягають обов’язковій реєстрації.
Якщо за яких-небудь причин нема можливості провести поховання останків одразу по закінченні всіх пошукових робіт, організовується тимчасове зберігання останків.
Місце тимчасового зберігання останків фіксується в протоколі ексгумації (додаток 5).
Останки повинні зберігатися в захищеному від сонця та опадів місці.
Перепоховання останків в обов’язковому порядку повинно бути документально зафіксовано в місцевих органах влади та управління, а також в протоколі ексгумації.
Здійснення цих заходів, в тому числі і переоблік загиблих захисників Вітчизни в Центральному архіві Міністерства Оборони проводиться особами, що здійснювали ексгумацію та перепоховання.
Висновки
Кожного року на території України працюють десятки археологічних та пошукових експедицій.
Можна завчасно домовитись з археологічними установами, громадськими організаціями або безпосередньо з керівником відповідної експедиції про участь учнів у розкопках або розвідках.
При експедиціях можна організувати окремий табір юних археологів чи пошуковців.
Потрібно пам’ятати, що археологічна експедиція – це мета і підсумок діяльності гуртка, дитячого чи юнацького об’єднання за увесь рік навчання.
Тому підготовка до експедиції має продовжуватись і в період літніх канікул.
Доречно провести перед експедицією тренувальний похід або археологічну розвідку.
Охорона пам’яток історії та культури краю – важлива патріотична справа.
Залучення гуртківців до справи охорони пам’яток – це справа державної ваги.
З вихованців, учнів, слухачів можна організувати громадських інспекторів по охороні пам’яток, розподіливши між ними роботу по окремих ділянках свого краю або по шефству над групами пам’яток.
За результатами розкопок учні оформляють звіти, описують знахідки та зібрані експонати, систематизують їх, готують до експонування в шкільному краєзнавчому музеї чи музеї гуртка.
Крім цього можна використати метод історичної реконструкції: виготовлення з дерева, паперу, каменя муляжі, макети, копії знарядь праці, зброї, споруд.
При цьому проводяться зустрічі, консультації з місцевими краєзнавцями, працівниками музеїв, спеціалістів в галузі пошуку та розкопок.
Під час проведення підсумків найкращі учні, які відзначились під час розкопок нагороджуються грамотами, цінними подарунками.
Додаток 1
Перелік нормативних документів з питань охорони культурноїспадщини:
| Конституція України ст. 54 абз. 3,4,5 “Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв`язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами” | |
| Кримінальний кодекс 298 ст. Знищення, руйнування або пошкодження пам`яток – об`єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам`ятці ч. 4 Діяння, передбачені ч. 1 або 2 (знищення, руйнування або пошкодження пам`яток ) вчинені службовою особою з використанням службового становища – від 3 до 8 ст. 364 ч. 1 Зловживання владою або службовим становищем ст. 365 ст. ч. 1 Перевищення влади або службових повноважень | |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону культурної спадщини | 08.06.2000 № 1805-III |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” | 16.12. 2004 № 2245-IV |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону археологічної спадщини | 18.03. 2004 № 1626-IV |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004 – 2010 роки | 20.04. 2004 № 1692-IV |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про природно-заповідний фонд України | 16.06.1992 № 2456-XII |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини | 01.02.2005 № 2391-IV |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації | |
| 23.09.2008 | |
| № 574-VI | |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини | |
| 09.09.2010 № 2518-VI | |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Списку історичних населених місць України | 26.07.2001 № 878 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України | 27 декабря 2001 N 1760 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про занесення пам`яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України | 27.12.2001 № 1761 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини | 28.12.2001 № 1768 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України (див. наказ Мін. культ. 24.05.2005 № 329) | 13.03.2002 № 316 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць | 13.03.2002 № 318 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини | 30.03.2002 № 446 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003 – 2010 роки | 09.09.2002 № 1330 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Методики грошової оцінки пам`яток | 26.09.2002 № 1447 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони культурної спадщини | 17.07.2003 № 1108 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва | 27.12.2001 № 1764 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Деяки питання спорудження (створення) пам`ятників і монументів | 08.09.2004 № 1181 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення | 25.08.2004 № 1094 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА “Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства культури і туризму” Державна служба з питань національної культурної спадщини | 26.05.2005 № 382 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про Державну службу з питань національної культурної спадщини (Положення) | 15.03.2006 № 336 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку визнання населеного місця історичним | 03.07.2006 № 909 |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження критеррію, за яким оцінюється ступень ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичниість здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо об`єктів культурної спадщини | 21.01.2009 № 21 |
| ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей | 28.11.2006 № 384-V |
| НАКАЗ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 „Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини” (акт технического состояния) | 30.01.2002 № 21 |
| НАКАЗ Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури Про затвердження Порядку встановлення та утримання охоронних дошок та охоронних знаків на нерухомих пам’ятках | 27.01.2004 № 30/10 |
| НАКАЗ Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури Про затвердження форм облікової картки та паспорта об’єкта культурної спадщини | 13.05.2004 № 295/104 |
| НАКАЗ Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури Про затвердження Порядку спорудження (створення) пам`ятників і монументів | 30.11.2004 № 231/806 |
| НАКАЗ Міністерства культури і мистецтв України Про делегування повноважень з надання висновків щодо відведення земельних ділянок | 16.02.2005 № 86 |
| НАКАЗ Державного комітету України з будівництва та архітектури Щодо виконання рішення колегії Держбуду України від 24.12.2004 № 168 „Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 „Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць” | 05.01.2005 № 2 |
| НАКАЗ Міністерства культури і туризму України Про затвердження тимчасових форм дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою | 24.05.2005 № 329 |
| НАКАЗ Міністерства культури і туризму України Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки | 05.12.2005 № 900 |
| НАКАЗ Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Про затвердження Положення про експертну комісію з занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та складу зазначеної комісії | 27.12.2005 № 26 |
| НАКАЗ Міністерства культури і туризму України Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини | 04.08.2006 № 636 |
| НАКАЗ Міністерства культури і туризму України Про затвердження методичних рекомендацій щодо: визначення предмету охорони об’єктів археологічної спадщини; визначення предмету охорони об’єктів історії; визначення предмету охорони об’єктів монументального мистецтва; музеєфікації пам’яток археологічної спадщини; розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок. | 02.11.2009 № 956/0/16-09 |
| ІНСТРУКЦіЯ Про порядок обліку, забезпечення збереження, змісту, використання та реставрації нерухомих пам’ятників історії і культури | Додаток до наказу Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 № 203 С зі змінами і доповненням, і внесені наказом Міністерства культури і мистецтва України, Державного комітету України з будівництва і архітектури від 13.05.2004 № 295/104 |
Додаток 2
Встановлення статті особи, останки якої знайшли під час експедиції
Першими кроками у процесі ексгумації є встановлення статті особи, останки якої знаходиться у Ваших руках.
Основні ознаки, що характеризують статеву належність за будовою кісток тазу, наведено у таблиці нижче:
| Жінки | Чоловіки | |
| Загальний вигляд тазу | Ширше та нижче | Вужче та вище |
| Крила підвздошної кістки | Поставлені більш горизонтально | Поставлені більш вертикально |
| Нижні гілки лобкових кісток | знаходяться під кутом 90° – 100°, утворюючи лобкову дугу | Знаходяться під кутом 70° – 75°, утворюючи лобковий кут |
| Крижовий відділ | Коротше і ширше, злегка вигнутий, за формою наближається до рівнобедреного трикутника | Вужче та довше, сильніше вигнутий |
| Велика сідалищна вирізка | Ширше та утворює майже прямий кут | Вужче та утворює більш гострий кут |
| Отвір тазу Вертлужні западини | Має вид трикутника, зверненого вершиною до переду. Діаметр в середньому сягає 46 мм, відстань між ними більша | Овальної форми, з основою, зверненою вгору. Діаметр в середньому сягає 52 мм, відстань між ними менша |
| Суглобова поверхня крижово-підвздошного зчленення | Поширюється на ІІ хребець крижового відділу | Поширюється на ІІІ хребець крижового відділу |
| Форма полості малого тазу | Циліндрична | Конусоподібна |
*** У жінок кут між тілом та шийкою стегнової кістки менш тупий і більш наближений до прямого, чим у чоловіків, чия шийка стегнової кістки круто задрана догори під тупим кутом до тіла кістки.
Грудна кістка у чоловіків відносно довша та вужча, ніж у жінок.
Додаток 3
Таблиця встановлення віку знайдених останків
Наступний Ваш крок в процесі ексгумації – встановлення віку, що краще робити за будовою зубів.
Найбільш ефективним методом визначення віку за зубами є встановлення степеня їх зносу.
Існує ряд досліджень з цього питання.
У таблиці, розташованій нижче, наведені результати стирання зубів верхньої щелепи в залежності від віку:
| Вік | Різці | Ікла | Малі корінні | Перші великі корінні | Другі великі корінні |
| 10 – 13 | Стирання ще не розпочалося | ||||
| 13 – 14 | 0-1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 14 – 16 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
| 16 – 18 | 1-2 | 1 | 1 | 1 | 0 |
| 18 – 20 | 2-3 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| 20 – 25 | 2-3 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 25 – 30 | 3 | 2 | 2-3 | 2-3 | 2 |
| 30 – 35 | 3 | 2-3 | 2-3 | 3 | 2-3 |
| 35 – 40 | 3 | 3 | 3 | 3-4 | 3 |
| 45 – 50 | 3-4 | 3-4 | 3-4 | 4 | 3-4 |
| 50 – 60 | 4-5 | 4 | 4 | 5 | 4-5 |
| 60 – 70 | 5-6 | 5 | 5-6 | 5-6 | 6 |
0 – cтирання відсутнє;
1 – потерта тільки емаль;
2 – стирання горбків;
3 – стирання торкнуло дентин;
4 – стирання сягнуло зубного каналу;
5 – стирання досягло коронки;
6 – повне стирання колонки.
Додаток 4
Знаки розрізненн на петлицях та нарукавні нашивки військовослужбовців РСЧА (Робітничо-селянської Червоної Армії)
Від початку зародження до 1943 року військовослужбовці носили знаки розрізнення на петлицях на нарукавних нашивках, на останках військовослужбовців Ви можете їх помітити в області початку ключиць: про це Вам дасть знати Ваш металошукач.
| Звання | Знаки розрізнення на петлицях | Знаки розрізнення на рукавах |
| Молодший сержант | Один трикутник | |
| Сержант | Два трикутника | |
| Старший сержант | Три трикутника | |
| Старшина | Чотири трикутника | |
| Молодший лейтенант | Один квадрат | Один кутник із золотого галуна шириною 4мм, зверху галуна один просвіт з червоного сукна шириною 10мм, внизу кант шириною 3мм |
| Лейтенант | Два квадрата | Два кутника із золотого галуна шириною 4мм, між галунами просвіт із червоного сукна шириною 7мм, внизу кант шириною 3мм |
| Старший лейтенант | Три квадрата | Три кутника із золотого галуна шириною 4мм, між галунами два просвіта з червоного сукна шириною 5мм, внизу кант шириною 3мм |
| Капітан | Один прямокутник | Два кутника із золотого галуна шириною 6мм, між галунами просвіт із червоного сукна шириною 10мм, внизу кант шириною 3мм |
| Майор | Два прямокутника | Два кутника із золотого галуна, верхній – шириною 6мм, нижній – 10мм, між галунами один просвіт із червоного сукна шириною 10мм, внизу кант шириною 3мм |
| Підполковник | Три прямокутника | Те ж, що й у майора |
| Полковник | Чотири прямокутника | Три кутника із золотого галуна, верхній і середній шириною 6мм, нижній шириною 10мм, між галунами два просвіта з червоного сукна шириною 7мм кожен, |
| Комбриг | Один ромб | Один кутник із золотого галуна шириною 15мм |
| Генерал-майор | Дві металеві золочені зірки | Вишита мала зірка, обрамлена кантом за родом військ, і один кутник із золотого галуна шириною 32 мм, внизу – кант за родом військ шириною 3 мм |
| Генерал-лейтенант | Три металеві золочені зірки | Те ж саме, що й у генерал-майора |
Весь процес ексгумації фіксується в протоколі.
Додаток 5
Протокол ексгумації № __________
Вид поховання______________________________
(одиночна, братська могила, санітарне поховання, планове і т.д.)
Адреса місця поховання_______________________
(країна, область, район, населений пункт)
№ табору в/п__________________________________
Розташування поховання ______________________
(галявина лісу, поле, село, озеро і т.д)
№ могили: робочий_____, за архівною схемою____
ВИЯВЛЕНО В ХОДІ ЕКСГУМАЦІЇ:
1. Напис на медальйоні:_______________________
2. Знайдені предмети:______________________
розмір взуття:______________________________
ВІДОМОСТІ ПРО ЗАГИБЛОГО НА ОСНОВІ ДАНИХ ЕКСГУМАЦІЇ:
Прізвище:____________________________________
Ім’я: ________________________________________
По- батькові:_________________________________
Рік народження:______________________________
Місце проживання:___________________________
Національність:______________________________
Військове звання:____________________________
Особистий номер (з медальйона)_______________
Дата смерті: ______________________________
Місце перепоховання останків:____________________________________
(країна, область, район, населений пункт,
______________________________________________________________________________
назва центрального кладовища, номер могили)
Дата перепоховання:__________________________
Література
- Авдусин Д.А. Археологические разведки и раскопки. – М., 1979.
- Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М., 1988.
- Амальрик А.С.,Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М., 1974.
- Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Что такое археология. – М., 1968.
- Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Каменный век. – М., 1974.
- Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Бронзовый и железный век. – М., 1976.
- Андрианов Б.В. Земледелие наших предков. – М., 1978.
- Археологія Української РСР у 3-х томах. – К., 1971 – 1972.
- Археология и естественные науки (Под. Ред. Б.А.Колчина). – М.,1965.
- Арциховский А.В. Основы ахеологии. – М., 1954.
- Блаватский В.Д. Техника подводных археологических работ. – М., 1963.
- Блаватский В.Д. Колешенко Г.А. Открытие затонувшего мира. – М., 1963.
- Блаватский В.Д. Античная археология Северного Причерноморья. – М., 1961.
- Ботвинник М.П., Коган В.М., Рабинович М.Б. Мифологический словарь. – М., 1985.
- Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1980.
- Вінокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України: Навчальний посібник. – К., 1994.
- “Возникновение человека” – серия. – М., 1977 – 1979.
- Герасимов М.М. Основы восстановления лица по черепу. – М., 1949.
- Геродот. Історія в 9-ти книгах. – К., 1993.
- Гуревич А.Я. Походы викингов. – М., 1966.
- Гумилев Л.Н. Открытие Хазарии. – М., 1966.
- Гуляев В.И. Америка и Старый Свет в доколумбовою эпоху. – М., 1968.
- Давня історія України. Кн. І. – К., 1994.
- Кобылев В.П. В поисказ прародины славян. М., 1973.
- Колчин Б.А. Черная металлургия и металлообработка в Древней Руси. – М., 1973.
- Косвин М.О. Очерки истории первобытной культуры. – М., 1953.
- Кравченко Н.М., Чижов М.О., Черняков Г.Г. Стародавня історія та археологія України: навчальний посібник. – К., 1991.
- Крапивина В.В. Методика проведения полевых археологических работ с учащимися. К., 1990.
- Лебедев Г.Н. История отечественной археологии. – Л., 1991.
- Липавский С.А. Содержание и формы работы с учащимися в кружках юных археологов. – К., 1990.
- Матюшин Г.Н. Историческое краеведение. – М., !975.
- Матюшин Г.Н. Археология в школе. – М., 1979.
- Методика полевых археологических исследований. – М., 1983.
- Монгайт А.И. Археология и современность. – М., 1963.
- Монгайт А.И. Надпись на камне. – М., 1969.
- Керам К. Боги, гробгицы, ученые. – М., 1960.
- Косидовский З. Когда солнце было богом. – М., 1979.
- Клячко У.Л. В поисках исчезнувшего племени. – М., 1966.
- Рабинович М.Г. Судьбы вещей. – М., 1963.
- История культуры Древней Руси (под. Ред. Б.А.Рыбакова). – М., 1949.
- Історія українського мистецтва в 6-ти т.-т.1. – К., 1966.
- Раппорт П.А. Древнерусская архитектура. – М., 1970.
- Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. – М., 1948.
- Рыбаков Б.А. Древности Чернигова. – М., 1949.
- СмирновА.П. Скифы. – М., 1966.
- Смирнов А.П. Савроматы. – М., 1964.
- Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-89 років. – К., 1993.
- Толочко П.П. Тайны киевских подземелий. – К., 1971.
- Толочко П.П. Древний Киев. – К., 1976.
- Телегін Д.Я. Про що розповідають кургани. – К., 1971.
- Федоров-Давидов Г.А. Курганы, идолы, монеты. – М., 1968.
- Федоров-Давидов Г.А. Монеты рссказывают. – М., 1965.
- Українська минувшина. Ілюстративний етнографічний довідник. – К., 1994.
- Чайдл Г. Прогресс и археология. – М., 1949.
- Чайдл Г. Древний Восток в свете новых раскопок. – М., 1956.
- Чмихов М.О. Давня культура: навчальний посібник. – К., 1994
