Мистецтво, що воює: як творчість стає зброєю

24 лютого 2025 року в Богданівському НВК відбувся захід, приурочений до третьої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.

Проте, як і три роки тому, російська агресія змусила змінювати плани – через повітряну тривогу друга частина події продовжилася у сховищі.

Попри це, атмосфера залишалася зосередженою та натхненною.

До ЗЗСО завітала група “Пошук” із Яготинського БДЮТ, яка привезла унікальний проєкт – “Мистецтво, що воює”.

Його мета – показати, як творчість стає потужною зброєю проти ворога, підтримує бойовий дух і документує події війни.

Герої мистецтва війни

Дарина Мусіяка розпочала з розповіді про особливу людину – Олександра Борисовича Кубаря.

Він не просто педагог із Яготинщини, а ще й воїн ЗСУ та графік-аматор.

Його роботи – це мистецьке свідчення війни, зафіксоване у деталях.

Слайдова презентація допомогла присутнім глибше зануритися у творчість Кубаря, яка передає реальність фронтового життя.

Продовжив тему Василь Сав’юк, який окреслив феномен нового військового мистецтва.

Він пояснив, що графіка, ілюстрації, живопис і навіть меми, народжені під час війни, виконують одразу кілька функцій:

• документують події;
• мотивують та підтримують військових і цивільних;
• викривають агресора через сатиру й символізм.

Яна Стецько закріпила почуте, представивши електронну виставку робіт у стилі О.Б. Кубаря.

Учасники змогли побачити, як у його графіці відображаються біль, сила та незламність українців.

Діалог і зворотний зв’язок

Щоб закріпити знання, гуртківці провели вікторину.

За правильні відповіді учасники отримували символічні призи.

Крім того, організатори підготували анкетування, щоб почути думки здобувачів освіти та педагогів.

Висновки

Цей захід довів: війна змінює не лише ландшафти, а й мистецтво.

Те, що створюється в окопах і під звуки сирен, – це більше, ніж малюнки.

Це наша історія, наша боротьба та наша зброя.

Адже ворог не здолає народ, який творить навіть у найтемніші часи.