Skip to content Skip to main navigation Skip to footer

Великдень 2025

Великдень 2025 Яготинський БДЮТ

Великдень 2025 – одне з найбільш символічних свят української культури, яке поєднує духовність, традиції та родинні цінності.

Його зміст значно ширший за релігійний обряд: це період відновлення, добра і єдності.

Саме ці орієнтири сьогодні критично важливі в роботі з дітьми та молоддю.

У позашкільній освіті Великдень виконує важливу виховну функцію.

Залучення вихованців до вивчення народних традицій через практику – це не лише пізнання культури, а й формування національної ідентичності, поваги до спадщини, розвиток креативності, соціальної активності та емпатії.

У позашкільному середовищі традиція стає живою, динамічною, перетворюється на інструмент діалогу поколінь.

У 2025 році Яготинський БДЮТ підійшов до теми Великодня системно та осмислено.

Основна ідея – об’єднати всі гуртки навколо спільної теми “Великдень 2025 – час творити добро”.

Акцент зроблено на творчість, інклюзивність, волонтерство, роботу в команді та глибоке занурення в традиції.

Підготовка до Великодня 2025

Ідея та мета

Головна тема 2025 року: “Великдень 2025 – час творити добро”.

Вона охоплює три ключові напрями:

  • збереження та відтворення народних традицій у творчій формі;
  • розвиток емпатії та навичок соціального служіння через волонтерські акції;
  • формування міжгурткової взаємодії на принципах співпраці, а не конкуренції.

Мета – створити спільний простір, де кожен вихованець зможе проявити себе: хтось через образотворче мистецтво, хтось через технології, хтось через допомогу іншим.

Практичний результат: усі форми активностей мали не лише естетичне чи розважальне, а й виховне та соціальне значення.

Наприклад, писанки виготовляються для передачі воїнам ЗСУ; великодні сувеніри – для людей похилого віку; листівки – для дітей з інвалідністю.

Акценти програми:

  • Інклюзивність – участь гуртківців з різними потребами в спільних заходах;
  • Командність – майже всі активності реалізовувались у групах;
  • Зв’язок поколінь – залучення батьків, педагогів, ветеранів та старожилів до спільної творчості та обговорень.

Організаційна складова

План роботи педагогів включає:

  • Проведення тематичних занять із виховним компонентом;
  • Підготовка методичних матеріалів (інструкції, зразки, ескізи);
  • Організація міжгурткової співпраці;
  • Комунікація з партнерами.

Співпраця з громадськістю:

  • Педагоги ЗЗСО ділиляться матеріалами про регіональні великодні звичаї;
  • Батьки надають матеріали для творчості.

Самоврядування:

  • Старші вихованці гуртків організовують голосування за найкращі ідеї;
  • Ініціюють флешмоб “Писанка для героя”;
  • Самостійно модернізують фотозвіти, вели хроніку заходів у соціальних мережах гуртка.

Практичні поради:

  • Створення таблиці відповідальних за напрямки (оформлення, фотозйомка, логістика, SMM);
  • Визначення єдиних критеріїв оформлення робіт (наприклад, 3 елементи традиційної символіки);
  • Використання безпечних матеріалів для інклюзивних груп (м’які фарби, безпечні клеї);
  • Організація внутрішньої онлайн-платформи з фотоінструкціями та прикладами робіт (Google Drive).

Інсайти:

  • Відкритий формат роботи з темою (без чіткої “програми”) дозволив проявити більше ініціативи з боку дітей.
  • Найактивніші діти – ті, хто сам запропонував тему для своєї роботи або проєкту.
  • Чітка мета “зробити подарунок іншим” підвищує мотивацію до участі в порівнянні з “традиційними” конкурсами.

Святкові заходи та ініціативи

Майстер-класи

Розпис великодніх яєць

Організовуються майстер-класи з традиційного писанкарства для різних вікових груп.

Учасники працюють з натуральними барвниками (лукова шкірка, буряк, чорниця), використовують воскову техніку, парафінові свічки, писачки.

Використовують три техніки:

  • Писанки – нанесення символів за допомогою воску, з подальшим фарбуванням;
  • Крапанки – крапковий орнамент, який формувався ложкою, свічкою або пензликом;
  • Дряпанки – створення орнаменту шляхом зішкрібання верхнього шару фарби.
    Практика супроводжується поясненням значення символів (берегиня, драбина, сосна, восьмикінцева зірка).

Виготовлення великодніх листівок, декору, вінків

Кожен гурток обрав свій формат:

  • Листівки створюються у змішаній техніці (аплікація, витинанка, каліграфія, елементи 3D).
  • Великодні вінки плетуть з природних матеріалів: гілки верби, сухоцвіти, мох, стрічки.
  • Створено понад 50 прикрас для оформлення приміщень БДЮТ, кабінетів та класів.

Ліплення з глини та солоного тіста

Учасники гуртків працюють з білою й кольоровою глиною, створюючи символічні фігурки: ягнят, хрестики, писанки, голубів.

Солоне тісто використовують у роботі з молодшими групами.

Вироби висушуються та фарбуються акриловими фарбами.

Ліплення включає розповідь про семантику образів: ягня – символ чистоти, голуб – миру, птах – відродження.

Виховні заходи

Літературні години

Читають твори Олеся Гончара, Лесі Українки, Василя Скуратівського.

Обговорюють образ Великодня в літературі як часу надії, переродження, добра.

Проводиться читання вголос, інсценування уривків, рефлексивні діалоги.

Молодші діти – читають тематичні вірші та казки.

Старші – аналізують твори з історико-культурним контекстом.

Перегляд і обговорення фільмів/мультфільмів

Вибрано: “Пасхальні дзвони”, “Останній писанкар”, “Казка про Великдень”, “Дивовижна історія писанки”.

Після перегляду – дискусії: що запам’яталося, чому важливо берегти традиції, які цінності в центрі сюжету.

Організовано “кіноп’ятницю” з аналітичними завданнями для підлітків.

Практичні поради для організації подібних заходів:

  1. Обирайте формат, що поєднує традицію і сучасність (писанка + анімація, виставка + онлайн-голосування).
  2. Працюйте в міжгурткових командах – результат кращий, а гуртківці вчаться співпраці.
  3. Давайте дітям ініціативу – креативні ідеї часто приходять саме від них.
  4. Уникайте формалізму – акценти на емоціях, символах, сенсах.
  5. Додавайте інтерактив – QR-коди, флешмоби, онлайн-виставки.

Інсайт: Великодній проєкт дає можливість не лише показати результат, а виховувати стійкі цінності: співчуття, повагу до традицій, здатність до дії.

Це ключова інвестиція в майбутнє дитини.

Великдень 2025 у гуртках БДЮТ

Військово-патріотичний напрям (“Джура”)

У гуртку “Джура” триває тематичний захід “Великдень 2025 – час героїв і пам’яті”.

Вихованці вивчають зв’язок великодніх традицій із козацькою культурою, виготовляють пасхальні кошики для воїнів, до яких вкладають писанки, листівки, обереги та малюнки.

Всі елементи мають символічне значення – віра, захист, відданість.

Під час занять розбирають приклади з історії: як святкували Великдень січовики, що клали в козацький кошик, які молитви читали перед боєм.

Практикують навички командної роботи, формують духовно-моральні цінності, розвивають почуття патріотизму.

Гуманітарний напрям (англійська мова)

На заняттях з англійської діти активно опрацьовують лексику: Easter symbols, traditions, customs, greetings.

Створюють тематичні словнички-писанки, де зображують символи (яйце, хрест, паску) і додають підписи двома мовами.

Проводять порівняльні бесіди про відмінності українського та британського Великодня, вивчають традиції “Easter Egg Hunt”, “Hot Cross Buns”, “Easter Bunny”.

Практичний результат – колажі, мінібуклети, стінгазети англійською мовою.

Вихованці вдосконалюють мовну практику, розширюють кругозір і вчаться сприймати культурне розмаїття через призму власної ідентичності.

Науково-технічний напрям

Гурток “Аніме” створює анімовані ролики на тему “Великдень 2025 – це…”, у яких вихованці поєднують цифрову графіку, символіку свята та авторське бачення добра.

Вивчають поняття “таймінгу”, кольорових асоціацій, створюють персонажів-писанок.

У “Стендовому моделюванні” працюють над мініатюрами пасхальних композицій – виготовляють церкви, хатки, кошики з натуральних і вторинних матеріалів.

У “Авіамодельному” та “Судномодельному” гуртках створюють святкові моделі, які трансформуються: наприклад, літак-писанка чи корабель із пасхальним вітрилом.

Вихованці набувають конструкторських навичок, вчаться працювати з деталями, інженерно мислити та візуалізувати творчі ідеї через техніку.

Туристсько-краєзнавчий напрям

Гуртківці досліджують великодні звичаї Яготинщини, записують інтерв’ю зі старожилами, вивчають спогади батьків, аналізують архівні фото.

Результат – буклети та віртуальні мапи традицій, у яких зазначають, як готувалися до свята у селах району, які пісні співали, які ремесла використовували у декорі.

Створюють міні-експозиції: знаряддя, рушники, великодні хустки, кошики з натуральними фарбами.

Вихованці розвивають дослідницькі навички, вчаться працювати з джерелами, формувати історичне мислення.

Соціально-реабілітаційний напрям

У гуртку “Творчість без обмежень” здобувачі позашкільної освіти з різними можливостями створюють великодні листівки в техніках “квілінг”, “аплікація”, “розпис на склі”.

Роботи беруть участь у виставках.

У “Основах учнівського самоврядування” вихованці організовують волонтерські ініціативи: акцію “Писанка для воїна”, збір великодніх подарунків для дитячого будинку, флешмоб підтримки.

Запускають “Пасхальний щоденник добрих справ”, де кожен день учасники фіксують конкретні вчинки на користь інших.

Формується активна громадянська позиція, розвиваються навички соціальної взаємодії, відповідальність, ініціативність.

Художньо-естетичний напрям

У рамках свята відбуваються пасхальні міні-вистави, театральні інтерпретації легенд про писанку, добрі справи, воскресіння.

Використовують костюми, сценічні декорації, автентичні пісні.

Вокальні гуртки виконують веснянки та гаївки, готують музичні композиції про родину, світло, весну.

Створюють великодню інсталяцію у холі – дерево з писанками, кошик добрих справ, декоративні панно.

Робота гуртків спрямована на розвиток естетичного смаку, сценічної культури, креативності.

Участь у святі мотивує вихованців вірити у власні сили, ділитись добром і цінувати традиції.

Висновки

Великдень 2025 у позашкіллі Яготинського БДЮТ – це приклад ефективного поєднання культурної спадщини, творчих практик і виховання ключових цінностей у здобувачів позашкільної освіти.

Святкові активності стали не розвагою, а цілеспрямованим освітнім процесом, який охопив усі напрями закладу, кожен з яких реалізував власну педагогічну модель через тему Великодня.

Традиція як інструмент розвитку

Українські великодні звичаї були не лише предметом вивчення, а й базою для створення проєктів: діти досліджували історію писанки, виготовляли тематичні моделі, записували усні свідчення старожилів, порівнювали українські традиції з іноземними.

Це сприяло формуванню національної ідентичності, розширенню світогляду та критичного мислення.

Свято як платформа для розвитку компетентностей

Участь у виставках, майстер-класах, конкурсах і благодійних ініціативах дала можливість учасникам гуртків практикувати:

  • соціальні навички (комунікація, робота в команді, лідерство);
  • творчі здібності (візуальне мистецтво, декоративне моделювання, дизайн);
  • громадянську свідомість (волонтерство, підтримка військових, увага до людей з інвалідністю);
  • цифрову грамотність (створення відеороликів, онлайн-презентацій, медіаоформлення публікацій).

Командна співпраця як методологічна основа

Великдень 2025 об’єднує гуртки у спільному міжнапрямному форматі.

Роботи з анімації і самоврядування доповнювали виставки художніх гуртків.

Військово-патріотичний напрям розвивав ідею громадянської відповідальності, а гуманітарні – формували ціннісні засади через мову, літературу, історію.

Це доводить, що інтегровані заходи дають кращий ефект, ніж окремі дії в межах одного гуртка.

Практичні інсайти для планування майбутніх заходів:

  • Планування має включати міжгуртковий обмін ідей (спільні ради, мозкові штурми).
  • Доцільно формувати сезонні міжнапрямні проєкти: “Свято як проєкт”, з чіткими ролями учасників.
  • Важливо створити базу традиційних заходів, яка щороку доповнюється новими креативними елементами (наприклад, “писанка-рецензія”, “великодній STEM”, “добра інфографіка”).
  • Оцінка ефективності заходів має включати зворотний зв’язок дітей (анонімне опитування), інтерактивні карти вражень, цифрові щоденники активностей.

Великдень 2025 у позашкіллі – це не подія, а освітній інструмент, що працює на довгостроковий результат: формування особистості, спроможної мислити, діяти, співпереживати та творити.

0 Коментар

Поки немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *